Російські безпілотники почали відкрите полювання на сільськогосподарську техніку в прикордонних районах Харківщини. Минулого тижня під час робіт із закриття вологи ворог атакував трактори та автівки місцевих господарств. Це стало черговим викликом для Золочівської громади, де безпекова ситуація сьогодні значно гірша за торішню.
Про критичний стан справ повідомив Віктор Коваленко, який очолює Золочівську селищну військову адміністрацію. За його словами, повномасштабна кампанія ще не стартувала, хоча час для ранніх зернових уже настав. Наразі аграрії встигають лише підживлювати озимину та працювати з вологою на безпечних ділянках.
Ризики повної зупинки робіт
Прогнози на 2026 рік виглядають невтішно.
Фахівці очікують, що понад половина земель громади – до 60 % площ – цьогоріч не побачать зерна. Особливо складна ситуація в 30-кілометровій зоні вздовж державного кордону. Деякі виробники вже офіційно попередили владу про повну відмову від обробітку певних ділянок через загрозу артилерії та дронів.
Торік ситуація була дещо стабільнішою. Тоді в громаді обробляли 65 тисяч гектарів, з яких засіяли трохи більше половини. Навіть за сім кілометрів від лінії фронту восени посіяли озимину. Вона зійшла, проте впевненості у можливості зібрати цей врожай зараз немає ні в кого.
Виживання на замінованих ланах
Мінна небезпека залишається критичним бар’єром для фермерів.
Офіційні сапери не працюють у небезпечній близькості до кордону, тому аграрії ризикують самотужки. Вони власноруч модернізують техніку для розмінування або купують спеціальні агрегати. Наприклад, поблизу Козачої Лопані господарства вже очистили 500 гектарів власними силами.
Такі заходи потребують колосальних витрат. Віктор Коваленко наголошує, що державна підтримка на купівлю розміновувачів відсутня. Компенсацій за самостійне очищення полів також не передбачено. Нерідко після розмінування на одній ділянці знаходять до 15 вирв від снарядів.
Незважаючи на жахливі умови, аграрний сектор громади тримається за рахунок досвідчених кадрів. Фермер Віктор Трофімов, який має 50 гектарів паїв, запевняє, що не залишить землю. Головною цінністю він називає механізаторів-універсалів, здатних працювати на найскладнішій сучасній техніці.
Структура посівів та погодні умови
План робіт на цей сезон уже сформований.
Перелік пріоритетних культур включає:
- соняшник
- кукурудза на зерно
- яра пшениця
- горох
- частково озима пшениця
Через минулорічні невдачі фермери вирішили суттєво скоротити посіви сої. Натомість площі під горох планують збільшити. Ситуація з озимим ячменем гірша – значну частину з 300 гектарів доведеться пересівати. Проте пшениця виявилася стійкою і перебуває у задовільному стані.
Сніг, що випав 10 квітня, аграрії сприйняли як позитив. Це додаткова волога для підживлених рослин. За словами Трофімова, холод не зашкодить культурам, якщо невдовзі прийде справжнє тепло.
Втрати від авіаційних ударів
Ворог нищить не лише врожай на полях, а й інфраструктуру.
Чотири керовані авіабомби (КАБи) нещодавно влучили у склади в одному з сіл громади. Там зберігався посівний матеріал гороху, який був повністю знищений разом із приміщеннями. Постраждала техніка у Лютівці, а також бази у Завадському та Клиновій-Новоселівці.
Через загрозу повторних ударів частина фермерів готується до евакуації баз. Нові майданчики шукають ближче до Богодухова. Це вимушений крок, адже навіть вціліле збіжжя не завжди вдається вивезти через активність ворожих безпілотників на дорогах.
Економічний тиск на прифронтові господарства
Зберігання зерна перетворилося на окрему фінансову проблему.
У Золочівській громаді більше немає державних елеваторів. Приватні підприємства диктують власні ціни, що робить логістику надто дорогою. Більшість фермерів зберігають збіжжя на власних складах, постійно ризикуючи потрапити під черговий обстріл.
Продавати зерно з-під комбайна невигідно. Багато хто змушений чекати до нового року, щоб ціна стала кращою. Але логістика, пальне, зберігання – усе це лягає на аграріїв. І тут теж потрібна підтримка держави, саме для прифронтових громад.
Собівартість продукції продовжує стрімко зростати. Ціни на добрива та пальне піднялися на третину порівняно з минулим сезоном. На думку фахівців, така ситуація неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування в майбутньому.