На прифронтових територіях сучасне шахрайство дедалі частіше межує з інформаційними диверсіями та відвертим мародерством. Головна причина цього полягає в тому, що кримінал і ворожі агенти безжально використовують нестабільний зв’язок, інформаційний вакуум та страх людей за власне життя. За таких умов будь-яка новина здається правдою. У локальних чатах під час обстрілів з’являються цинічні оголошення про вигадану евакуацію за передплату на бензин. Отримавши кошти, псевдоволонтери зникають.
Жадоба легких грошей не має меж. Паралельно з цим зловмисники створюють пастки з дешевою орендою житла в тилу, виманюючи завдаток у біженців, а також наживаються на фейковому пошуку зниклих родичів. Пропонують вони й платне підключення світла чи інтернету “по блату” в обхід офіційних черг. Ба більше, через СМС масово поширюються фішингові лінки на фейкові сайти, які візуально копіюють застосунок “Дія”, де людям пропонують компенсації за програмою “єВідновлення” чи виплати від ООН.
Аналітика втрат та нові технологічні пастки зловмисників
Масштаби проблеми вражають. За експертними оцінками та свіжими даними НБУ, лише упродовж 2025 року українці втратили через безготівкові махінації астрономічну суму — близько 1,4–1,6 млрд гривень. Загалом правоохоронці зафіксували від 310 до 340 тисяч випадків фінансового обману. Ці цифри озвучили під час зустрічі в Центрі журналістської солідарності НСЖУ фахівці Центру протидії корупції ГУ НП в Запорізькій області Олександр Середа та Оксана Скребець. Вони разом із Пресклубом Національної спілки журналістів України розбиралися, як працює індустрія обману.
Сучасні технології змінили правила гри. Сьогодні кіберзлочинці активно використовують штучний інтелект та deepfake-відео для виманювання грошей. Класичну схему “Родич у біді” тепер модифіковано за допомогою нейромереж. Аферисти імітують голос вашої дитини, який звучить ідентично до реального, і благають терміново переказати кошти на викуп чи операцію. Для обходу безпеки злочинці ніколи не світять власні рахунки, купуючи за копійки чужі “дроп-картки”, а для дзвінків застосовують IP-телефонію, яка маскує номери під офіційні міські коди банку (044 або 056).
Рейтинг підступних схем: від банкоматних ниток до аптечного фішингу
Окрім високих технологій, шахраї успішно використовують банальну неуважність громадян. Досі працюють старі “баяни” про виграш автомобіля чи мільйона, де літніх людей просять сплатити “комісію” у 20 тисяч гривень, а також продаж дешевого дефіцитного пального чи генераторів під час блекаутів за умови повної передоплати. З’явилися й нові витончені методи:
- Невидима нитка: У проріз банкомата вставляють тонку нейлонову нитку, яка блокує картку всередині після введення PIN-коду. Поруч з’являється “помічник”, підглядає пароль під час повторної спроби, а коли жертва йде до банку, забирає картку й знімає готівку.
- Пенсійний гачок: У месенджерах літнім людям пропонують нібито підтвердити вік для збереження пенсії чи підвищення виплат. Посилання веде на анкету, де виманюють персональні дані для зламу онлайн-банкінгу, хоча всі виплати в Україні змінюються лише рішеннями Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
- Аптечний обман: У Telegram-групах поширюють пропозиції замовити ліки від імені відомої мережі “Аптека 911” з лінком на фейковий канал.
- Афери у Viber: Повідомлення від “представників ООН” про чергу на виплати, де просять натиснути “+” та передати останні 4 цифри коду, що відкриває доступ до акаунту.
- Майстер-фантом: Псевдомайстри з ремонту техніки в локальних пабліках просять передоплату на картку іншої особи нібито за делікатну запчастину, а після отримання 750 гривень блокують зв’язок.
Чек-лист безпеки: як розпізнати злодія за 30 секунд
Покладіть слухавку негайно. Якщо ви відчуваєте психологічний тиск часом (“гроші згорять за 10 хвилин”), чуєте про несподіваний виграш, або у вас запитують паролі, СМС-коди чи три цифри CVV на звороті картки — це обман. Пам’ятайте, офіційні органи ніколи не пишуть у Viber чи WhatsApp з приватних номерів. Журналіст-розслідувач Євген Черевко радить перевіряти невідомі контакти через спеціалізовані сервіси, а для наочності рекомендує подивитися ютуб-канал Дмитра Назаренка, який зсередини тролить телефонних шахраїв.
Дотримуйтесь простих правил гігієни. Перед використанням банкомата перевіряйте його деталі, прикривайте клавіатуру рукою, а якщо пристрій заблокував картку — не відходьте від нього й одразу телефонуйте в банк. Не переходьте за посиланнями у месенджерах, видаляйте підозрілі листи, а інформацію про субсидії та пільги перевіряйте виключно на офіційному вебпорталі Пенсійного фонду України. Мережа “Аптека 911” також застерігає, що приймає замовлення лише на сайті apteka911.ua або через верифіковані боти у Viber та Telegram. Для ремонту ж техніки залучайте лише перевірених фахівців за рекомендаціями знайомих і ніколи не платіть наперед.
Інструкція з порятунку: що робити, якщо вас ошукали
Діяти треба швидко. Якщо на ваші персональні дані без відома оформили кредит, негайно пишіть заяви до банку та поліції. Отриманий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань дозволить заморозити позику — тоді банк припинить нарахування пені та списання коштів на час слідства. З мікрокредитами у компаніях на кшталт “ШвидкоГроші” або “Moneyveo” ситуація дещо простіша, адже через невеликі суми (3–5 тисяч гривень) вони часто закривають спірні договори без судів, проте звернутися до правоохоронців усе одно необхідно.
Не піддавайтеся паніці. Коли банк блокує ваш звичайний платіж, вимагайте письмових роз’яснень саме від Служби безпеки фінустанови через гарячу лінію 0 800, де всі дзвінки фіксуються. Якщо ваш смартфон зламали шкідливі програми — просто скиньте його до заводських налаштувань, оновіть систему й відновіть контакти з резервної копії, адже викидати телефон не потрібно. У випадку залякування фейковими дзвінками “від СБУ чи поліції” про нібито незаконне замовлення ліків в РФ та арешт майна, перервіть розмову та наберіть офіційну гарячу лінію Центру протидії шахрайства за номером 068-68-88-573.
Офіційні державні контакти для захисту громадян
Для перевірки підозрілих посилань використовуйте платформу check.gov.ua, а дізнатися про нові махінації чи допомогти заблокувати фейкові збори можна у Telegram-каналі @stoprussia_channel волонтерського проєкту “Брама”. Також перевірити те, як підписаний номер у базах інших людей, дозволяє ресурс GetContact. Якщо ж ви вже стали жертвою кіберзлочинців, негайно звертайтеся до профільних державних інституцій:
- Кіберполіція України: Цілодобове подання онлайн-заяв на сайті ticket.cyberpolice.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 800 505 170.
- Гаряча лінія Національного банку України: Для розв’язання проблем із банківськими рахунками та картками за номером 0 800 505 240 або через e-mail: [email protected].