Символ національної єдності об’єднав понад сотню людей у прифронтовому мегаполісі. Близько 150 харків’ян і гостей міста зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Вони разом виконали Державний Гімн, щоб показати силу духу.
Цей захід організував місцевий осередок «Просвіти». На патріотичну подію прийшли громадські діячі, волонтери, літні люди та діти. Особливими гостями акції стали переселенці з Вовчанська, Куп’янщини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини.
Одяг учасників вражав розмаїттям барв.
Містяни принесли як сучасні вишиванки, так і унікальні старовинні реліквії. Ці сімейні скарби колись створювали їхні бабусі. Люди урочисто розгорнули великий рушник.
Присутні схилили голови в хвилині мовчання. Так вони вшанували пам’ять захисників, які загинули за волю України. Також кожен міг прив’язати символічну стрічку до маскувальної сітки.
Акція завершилася святковою ходою.
Учасники рушили до відомого намету «Все для перемоги». Хода супроводжувалася співом легендарної «Червоної рути». Маршрут змінили задля безпеки людей.
«Харків сьогодні святкує. У цілях безпеки ми збирались і біля Шевченка, і зараз ідемо ходою до намету, щоб нас не засікли. Але разом з тим всі з гарним настроєм. Серед нас — люди, які тримають Україну. Харків незламний, і він обов’язково вистоїть», — поділилася організаторка акції Галина Куц.
Патріотичний одяг мав особливе значення.
Для багатьох національне вбрання є чимось набагато більшим, ніж просто елементом гардероба.
«Для мене вишиванка — код нашої нації. Це той символ, який об’єднує Україну. Символ нашої боротьби і незалежності», — каже боєць бригади «Азов».
Учасник заходу Олександр поділився власними глибокими відчуттями від свята. Чоловік зазначив, що цей стрій дарує відчуття причетності до багатовікової історії. Це надважливо зараз, коли ворог знову намагається нас знищити.
Програма була насиченою та різноманітною.
Люди декламували поезію та ділилися родинними спогадами про сорочки. Також дорослі й малеча долучилися до творчості. Спільно з Оленою Десюшкою вони ліпили пластилінових котиків для поранених бійців.
Гостя свята Ірина Геращенко розповіла, що давно хотіла відвідати Харків саме цього дня.
«Це особливо важливо під час таких трагічних подій, які відбуваються сьогодні в Україні. Харків — це прифронтове місто. Тут щодня прильоти, шахеди і дрони. Я відчула величезну насолоду від українськості Харкова. Попри все, тут є багато людей, які роблять багато для підтримки українського слова, української культури, для розвитку українських традицій, для захисту української історії, для збереження нашої національної пам’яті. І оця традиція — збиратися біля Шевченка й іти ходою до найбільшої в Європі площі Свободи, розказувати кожен про свою сімейну вишиванку, пишатися нею — це унікальна річ, яку потрібно популяризувати. Я б хотіла, щоб про неї знала вся Україна», — зазначила Ірина Геращенко.
Великий вишитий рушник наприкінці обережно склали.
Активісти вірять, що розгорнуть його наступного року вже під мирним небом країни.
Варто згадати, що 15 травня 2025 року Харків так само яскраво демонстрував вірність українським традиціям під час війни.