Дванадцятигодинний ворожий штурм став одним із найскладніших іспитів для розвідника на позивне Школьнік. О третій ранку противник розпочав масований накат. Проте завдяки пильності українського бійця та вчасній роботі ударних дронів атаку було повністю зупинено.
Про це стало відомо завдяки публікації на офіційній сторінці Facebook 92-ї окремої штурмової бригади.
Військовий виконує завдання на передовій з початку 2024 року. Він служить у складі 4-го штурмового батальйону. Школьнік забезпечує «очі» для українських артилеристів та операторів безпілотних систем.
«Мотивація моя прийти до Збройних сил України – це захист нашої держави, нашого суверенітету», – зазначив військовий.
Для чоловіка мобілізація була абсолютно зваженим кроком. Він чітко розумів специфіку майбутньої роботи та відповідальність. Головною метою воїн називає збереження територіальної цілісності України.
«Позивний мій Школьнік. У 92-й бригаді я з початку 2024 року. Я знав, куди я йду, з чим я буду працювати», – розповів військовий.
Основним обов’язком розвідника є постійний моніторинг лінії фронту. Він шукає замасковані позиції ворога. Після виявлення цілі боєць негайно передає точні координати для нанесення вогневого ураження.
«Ми знаходили ворога та підсвічували нашим бомберам та ударникам ціль, у яку потім наносили удари», – пояснив боєць.
Ефективна взаємодія із розрахунками безпілотників дозволяє нищити живу силу окупантів на відстані. Під час тривалих атак це стає вирішальним фактором оборони. Школьнік особисто спостерігав за невдалими спробами ворожого просування.
«З третьої ранку пішов накат. Ми їх побачили – і по ним почали працювати наші бомбери та дрони», – згадав військовий.
У результаті того зіткнення російські підрозділи зазнали критичних втрат. Захопити українські рубежі їм не вдалося. Жоден із нападників не виявив бажання скласти зброю.
«У полон мені ніхто не здавався. Залишилися там, де я їх знаходив», – підсумував Школьнік.
Раніше журналісти висвітлювали історію іншого захисника Харківщини – молодшого сержанта Івана з позивним Кегля. До повномасштабного вторгнення він був відомим велогонщиком та представляв національну збірну. Спортсмен також обрав шлях воїна після завершення навчання у профільній академії.